Пять причин, по которым люди остаются на работе, которую не могут терпеть

Журнал Forbes выявил пять причин, по которым люди остаются на работе, которую не могут  терпеть долгие годы:

Вы не знаете себя. Если вы не можете ответить на вопрос о своих главных жизненных приоритетах или о том, ради чего вы могли бы пожертвовать многим, значит, вы абсолютно не знаете самого себя. Почему такое случается? Вы слишком поглощены дневными заботами либо же процесс познания себя кажется слишком пугающим. Какой бы ни была причина, если вы не достаточно хорошо знаете свои потребности, ценности и интересы, как вы можете выбрать подходящую именно вам профессию?!

Вы боитесь что-то менять. Существует категория людей, прекрасно осознающих, что они оказались не в том месте, но не желающих изменить ситуацию. Они находят всевозможные аргументы для бездействия: «Мне повезло с этой работой, так что лучше не рубить сук, на котором сидишь», «У меня и так много чего есть – нужно быть благодарным, а не роптать» и т.д.

Деньги и признание важнее для вас личного счастья. Задайте себе вопрос: вы продолжаете работать на нынешнем месте только потому, что оно приносит вам желаемый заработок? Если ваш ответ – да, если вас держат только деньги, пришло время пересмотреть свои приоритеты. Проанализируйте, какой доход покроет все ваши финансовые потребности, и задумайтесь, стоит ли жертвовать здоровьем и личным счастьем ради зарплаты.

Вы – заложник стереотипа о том, что работа и не должна нравиться. Мы с завистью смотрим на людей, которые по-настоящему любят свою работу, однако сами находим сотни оправданий, почему наше хобби не приносит нам денег. Поэтому нам проще думать, что в реальном мире работа и удовольствие не пересекаются.

Вы забыли, что такое настоящее счастье. Многие из нас вряд ли могут припомнить день, проведенный на работе, который принес настоящее удовлетворение и чувство самодостаточности. Мы настолько поглощены стремлением заработать, выделиться среди коллег, победить конкурентов, что даже и не задумываемся о том, что работа должна приносить радость.

Роллы «Филадельфия» Рецепт

«Филадельфия»


Продукты для приготовления:

  • Рис для суши

  • Рисовый уксус (или готовим заправку сами)

  • Нори

  • Лосось сырой или слабокопченый.

  • Угорь

  • Сыр филадельфия

  • Огурец

  • Дополнительно: маринованный имбирь, васаби, соевый соус,

  • макису для скатывания роллов и острый нож.

Приготовление:

1. Готовим рис. Полтора стакана промытого риса заливаем двумя ст. холодной воды.

2. Доводим до кипения и варим около 7ми мин. Вливаем в рис заправку, приготовленную из ст. ложки уксуса, ст.ложки воды и дес. ложки сахара и соли (или берем готовый рисовый уксус). Накрываем рис крышкой и варим еще минут 5-7 на медленном огне, вода должна выпарится и впитаться. Убираем рис с огня и оставляем еще минут на 15, не снимая крышку с кастрюли. Даем рису остыть.

3. Обворачиваем макису пищевой пленкой, выкладываем на нее тонким плотным слоем рис, сверху выкладываем нории, слегка сбрызнутые водой. По центру заготовки кладем филадельфию, угорь и огурец нарезанный соломкой. Роллы скатываем.

4. Сверху получившейся колбаски выкладываем лосося и еще раз прокатываем ролл. Режем на кусочки острым ножом.

Подаем к столу вместе с имбирем, васаби и соевым соусом.


Тимошенко отказывается носить тюремную одежду

Руководство Качановской колонии, в которой содержится экс-премьер Украины Юлия Тимошенко, сообщило о том, что она отказывается работать и носить спецодежду, обязательную для всех заключенных.

Тимошенко письменно предупредила руководство колонии, что не будет принудительно работать и носить тюремную робу, так как уже работает – председателем украинской партии «Батькивщина».

Однако пенитенциарное ведомство не собирается создавать для Тимошенко исключительные условия и полно решимости все-таки привлечь экс-премьера к физическому труду после ее полного выздоровления.

Все врут!

Каким бы опытным, циничным, жестким, толстокожим ты ни был, ты никогда не застрахуешь себя от боли. Даже если ты свел круг своих друзей к минимуму и веришь им как себе. Даже если в твоей жизни, казалось бы, ничего страшного не может произойти, так как те единицы людей, которые рядом, любят тебя.

Будь честен с собой: Ты — один.

Как бы мягко не смотрели тебе в глаза, как бы искреннее не говорили тебе о чувствах, как бы сильно это не походило на «true», ты никогда не можешь быть уверен, что это правда. НИКОГДА!

Таки прав был Д.Хаус, говоря: Все врут!

Еще как врут!

Самое тяжелое в этот момент, признаться себе, сказать: Дорогой Я, ты так и не научился разбираться в людях.

В глазах темнеет. Ты не знаешь, как действовать.

Ты обманут, в очередной раз. И не факт, что этот раз – последний.

Ты понимаешь, что на утро все будет по-другому.

Ты знаешь, что сможешь простить.

Ты знаешь, что можешь уйти.

Ты знаешь, что никогда не будет так, как прежде. НИКОГДА!

Очередной человек.

Очередной опыт.

Очередной обман.

Очередной год жизни.

Очередная трансформация тебя.

Ты становишься более опытным, циничным, жестким, толстокожим…

Но каким бы опытным ты ни был……………

Чего хочет женщина?

С работы пришла, в магазин сходила, постирала,

убралась, детей накормила, уроки проверила,

собаку выгуляла — и весь день свободна! (с)

Женщина – это один из биологических полов, образующих род людей. Девять слов. Простое объяснение Википедии. На вопрос «кто такая женщина» каждый имеет свой ответ, и они будут разнообразны и многогранны, как сами женщины.

Не секрет, что женщин больше, нежели мужчин. А количество — движущая сила конкуренции.  Чтобы занять достойную нишу в обществе, быть оцененной, ловить восторженные взгляды, женщине уже не достаточно быть просто милой и скромной. Она должна быть мудрой, умной, здоровой, успешной, построить карьеру, купить дом, посадить сад, родить ребенка, при этом выглядеть шикарно и быть достойной боевой подругой своему мужчине.

Если выпадает что-то одно из перечисленного, женщина попадает в разряд «недоженщин».

Женщины могут многое, если не все. Не боятся нового. Готовы на риск. Уже не осталось «мужских» професий. Даже армия — не сугубо мужское детище. Женщины заняли места практически везде.

Но основным и главным, что объединяет любую женщину есть желание быть любимой.

Женщины! Пусть Ваши желания исполняются, ведь не зря говорят: чего хочет женщина, того хочет бог.

Боротьба з курінням. Нові методи: штрафи до 10 000 гривень

У випадку, якщо буде прийнято законопроект, котрий передбачає заборону паління в громадських місцях (до них законотворці віднесли: стадіони, метро, переходи, транспортні зупинки, кафе, ресторани і навіть саму Верховну Раду), порушники будуть вимушені сплатити до бюджету штрафи від 1 000 до 10 000 гривень.

На час проведення Євро-2012 вболівальникам, котрі приїдуть до України, також буде заборонено палити в місцях великого скупчення людей.

Голова Парламенту з питань охорони здоров’я Тетяна Бахтєєва повідомила, що ініціатива даного законопроекту пов’язана зі статистикою серцево-судинних захворювань, захворювань дихальних шляхів, пониженням імунітету, що призводить до різних захворювань.

Тож час покаже чи перейдемо ми від слів до дії.

Корреспондент: Дворец миллионеров. Ахметов превращает киевский ЦУМ в универмаг мирового уровня

Центральный универмаг Киева из провинциальной по своему содержанию и внутреннему убранству торговой площадки превращается в магазин уровня европейской высшей лиги. Его новые владельцы, компания Эстахолдинг (входит в структуру СКМ, собственник — миллиардер Ринат Ахметов), взяли за ориентир мировую классику — берлинский KaDeWe, лондонский Harrods и парижский Galeries Lafayette. Реконструкция ЦУМа обойдется его хозяевам в $ 118 млн.

“Для нас это не дорого и не дешево, — говорит Андрей Сверчевский, менеджер проекта ЦУМ компании Эста-холдинг. — Главное, что будет потом, как быстро мы эти средства вернем”.

По подсчетам Максима Громадцова, инвестиционного директора Эста-холдинга, от момента открытия универмага, которое запланировано на осень 2014-го, до полного возврата вложенных средств — восемь лет.

Британские архитекторы постараются разместить на 45 тыс. кв. м паркинги, кафе и рестораны, развернуть просторные площадки для будущих парфюмерных бутиков, магазинов мужской и женской одежды,столовой посуды и прочей мелочи.

Чтобы эту сказку сделать былью, британские архитекторы постараются разместить на 45 тыс. кв. м паркинги, кафе и рестораны, развернуть просторные площадки для будущих парфюмерных бутиков, магазинов мужской и женской одежды, столовой посуды и прочей мелочи. Комплекс разрастется на несколько этажей вглубь, вверх, а также вширь, то есть во внутренний дворик здания.

Новые хозяева надеются заманить в ЦУМ мировые бренды — как уже представленные в Украине, так и те, которых здесь еще нет. Менеджеры проекта обещают, что цены в универмаге будут доступны не только для среднего класса, но и для тех, кто в него еще не вошел. Нескучно будет и крупным капиталистам — для них оборудуют салоны премиум-класса.

Смена декораций

До 31 января, дня закрытия универмага на реконструкцию, магазин эксплуатировал 9 тыс. кв. м торговых площадей. Прижатые к эскалаторам витрины, узкие проходы, дизайн в стиле хрущевского минимализма, редкие посетители, слоняющиеся между однообразными шляпами и пальто, микроскопического размера кафе — вот и все внутреннее содержание 70-летнего магазина в самом центре столицы.

В Украине выполнить заказ будет нелегко, так как фасад здания сохранит свое историческое лицо, а лицо это родом из сталинского ампира. Эффект необычный, словно перемещаешься в машине времени. Внешний вид — как в середине прошлого века, внутренний — как в середине нынешнего. Стоимость реализации данного проекта высока. В каждый квадратный метр будет вложено приблизительно $ 2,5 тыс.

Универмаг — в нем, по сути, вся продукция регулируется одним владельцем

ЦУМ не собирается идти по пути классических торговых центров с их развлекательными функциями в виде аквапарков, боулинга, роллердрома и конькобежных утех, где все остальное место нарезано на мелкие квадраты магазинчиков с сотней хозяев и однообразным ассортиментом.

Реконструкция увеличит торговые площади до 22,5 тыс. кв. м, то есть более чем вдвое того, что было. Вся площадь универмага вместе с подземным паркингом (на 200 машино-мест), кафе, ресторанами, размещенными на крыше, вырастет до 45 тыс. кв. м.

На минус первом этаже появится продуктовый супермаркет, все остальные шесть этажей распределят товары и услуги в их классических для европейских универмагов пропорциях. Первый — косметика, парфюмерия, аксессуары, затем этажи с женской, мужской и детской одеждой, и на самом верху — хозтовары.

Данные информационно-справочной службы Корреспондента

Подача позовної заяви до господарського суду. Основні правила

Немає єдиного сценарію, щодо розвитку позовного провадження. У вказаній статті ми спробуємо висвітлити основні моменти, які необхідно брати до уваги при подачі позову до господарського суду.

Крок перший:

Досудове врегулювання.

Потрібно усвідомлювати, що кращий розвиток спору — це відсутність його, як такого. Тому перед подачею позовної заяви до суду, радимо вчинити дії, щодо його досудового врегулювання. Подайте претензію, відповідно до ст.6 ГПК України.

У претензії зазначте:

а) повне найменування і поштові реквізити заявника  претензії та підприємства, організації, яким претензія пред’являється;  дата пред’явлення і номер претензії;

б) обставини, на підставі яких пред’явлено претензію; докази, що підтверджують ці обставини; посилання на відповідні  нормативні акти;

в) вимоги заявника;

г)  сума  претензії та її розрахунок, якщо претензія підлягає грошовій оцінці; платіжні реквізити заявника претензії;

д) перелік документів, що додаються  до  претензії,  а  також інших доказів.

е) краще, якщо одразу в претензії Ви зазначене суму штрафних санкцій, щоб наочно показати Вашому контрагенту, що саме він буде змушений компенсувати, у разі невиконання зобов’язань. Також зазначте строк виконання зобов’язань.

У разі якщо претензію не буде задоволено, переходьте до другого кроку.

Крок другий.

Запобіжні заходи.

Якщо Ви маєте підстави побоюватись,  що подача потрібних доказів  стане  неможливою  або  утрудненою,  а  також підстави  вважати,  що існує реальна загроза порушення Ваших прав, Ви можете  звернутися до господарського суду з заявою про  вжиття запобіжних заходів до подання позову.

Такими згідно ст. 43-2 ГПК є:

·        витребування доказів;

·        огляд  приміщень,  в  яких  відбуваються дії,  пов’язані з порушенням прав;

·        накладення арешту на майно,  що належить особі,  щодо якої вжито запобіжні заходи, і знаходиться в неї або в інших осіб.

Про що суд виносить ухвалу.

Проте варто також наголосити, що у разі якщо Ваша заява буде оскаржена Відповідачем, то розгляд справи по суті буде перенесено до моменту вирішення апеляційним судом питання про вжиття запобіжних заходів. Інколи компанії користуються цим для затягування процесу.

Подання заяви  про  скасування  ухвали  про вжиття запобіжних заходів не зупиняє виконання ухвали про вжиття запобіжних заходів.

Крок третій.

Позовна заява.

Згідно ст. 54 ГПУ України: позовна  заява  подається  до господарського суду за місцезнаходженням відповідача.

Позов подається в письмовій формі  і  підписується  повноважною  посадовою особою позивача або його представником, громадянином — суб’єктом підприємницької діяльності або його представником.

В позовній заяві має міститися наступне:

1)  найменування  господарського  суду,  до  якого  подається заява;

2)  найменування   сторін, їх місцезнаходження,   ідентифікаційні  коди  суб’єкта  господарської діяльності за їх наявності або  індивідуальні ідентифікаційні    номери    за   їх   наявності   (для   фізичних осіб — платників податків);

3) зазначення  ціни  позову; суми договору;

4)  зміст  позовних  вимог;  якщо  позов  подано  до  кількох відповідачів, — зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад  обставин,  на  яких  ґрунтуються  позовні  вимоги; зазначення   доказів,   що   підтверджують   позов;  обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи  оспорюються;  законодавство,  на підставі якого подається позов;

6)  відомості  про  вжиття  заходів  досудового  врегулювання спору, якщо такі проводилися;

6-1) відомості  про вжиття запобіжних заходів;

7) перелік документів  та  інших  доказів,  що  додаються  до заяви.

8) в позовній заяві можуть бути вказані й інші  відомості,  якщо вони необхідні для правильного вирішення спору.

До позовної заяви також додаються документи, які підтверджують:

1)  вжиття  заходів  досудового  врегулювання  господарського спору: копію претензії та  копія   відповіді   на  претензію,  якщо  відповідь одержано);

2) відправлення відповідачеві копії позовної заяви і  доданих до неї документів;

3) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі;

4) обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

До   позовної   заяви,   підписаної  представником  позивача, додається  довіреність   чи   інший   документ,   що   підтверджує повноваження представника позивача.

Крок четвертий

Повернення позову.

Згідно ст. 63 ГПК України, позов може бути повернуто не пізніше трьох днів з дня її надходження,
про  що  виноситься  ухвалу.

Підстави для повернення позовної заяви:

1) позовну заяву  підписано  особою,  яка  не  має  права  її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;

2) у позовній заяві не вказано повного  найменування  сторін, їх поштових адрес;

3) у позовній заяві не вказано обставин, на яких  ґрунтується позовна  вимога,  доказів,  що  підтверджують  викладені  в  заяві обставини,  обґрунтований  розрахунок  стягуваної  чи  оспорюваної суми;

4)  не  подано  доказів  сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі;

5) порушено правила об’єднання вимог  або об’єднано  в  одній позовній заяві кілька вимог до одного чи  кількох  відповідачів  і сумісний  розгляд  цих  вимог перешкоджатиме  з’ясуванню  прав  і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору;

6) не подано доказів надсилання відповідачеві копії  позовної заяви і доданих до неї документів.

Варто пам’ятати, що ухвалу про повернення позовної заяви  можна оскаржити, або після усунення допущених порушень подати повторно.

Бажаємо успіхів!!

Кримінальна справа: ч.2 ст. 272 КК України (продовження 1)

Продовжуючи розповідь про хід кримінальної справи, котру  я веду, хочу процитувати Кримінальний кодекс: частина 2 статті 272 якого передбачає, що порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві або будь-якому підприємствіособою, яка зобов’язана їх дотримуватись, якщо це порушення спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

По вказаній справі обвинувачуються троє.

У мого підзахисного два правозахисника, адже кримінально-процесуальний кодекс України не обмежує їх кількість.

Так як усі троє обвинувачуваних  визнають свою вину, справа слухається по скороченій процедурі. На першому судовому засіданні прокурор зачитав обвинувальний висновок та було допитано обвинувачених, котрі визнали свою вину повністю та розкаялись у тому, що сталося. Друге засідання буде останнім.

Після оголошення вироку ми будемо подавати заяву на амністію. Так як орушення правил безпеки сталось в квітні 2011 року, то до обвинувачуваних можна застосувати амністію, якщо вони попадають під  певну категорію осіб, згідно переліку. У мого підзахисного на утриманні є непрацююча дружина та двоє малолітніх дітей, тому якщо прокурор не буде оскаржувати нашу заяву, то ми отримаємо бажаний результат.

 

Кодекс законів про працю та Україна

В середині лютого директор нашого товариства зібрав нараду та попросив написати весь колектив «в добровільному порядку» заяви про надання відпусток без збереження заробітної плати.

Кодек законів про працю України, котрий вважається основним гарантом прав робітників, почервонів від сорому, коли строки відпустки «за власний рахунок» були безсоромно розтягнуті з передбачених 15 календарних днів на декілька місяців.

Звичайно зазначене не могло не викликати хвилю обурення в колективі: проте всі незадоволення виказувались в колуарах та пошеки під ковдрою. Адже краще терпіти та пристосовуватись до ситуації, ніж вступати в бій за свої права.

Наше суспільство звикло до того, щоб працювати безкоштовно, до того, що заробітні плати виплачується невчасно, що немає гарантій власних прав, що є лише обов’язки.

Ще будучи школяркою, я пам’ятаю, як страйкували вчителі нашої школи, так як затримка виплат заробітної плати була суттєва. Звичайно школярам це сподобалось, так як на час страйку уроки в школах було відмінено. То було колись. В дикі дев’яності роки двадцятого століття.

Зараз будучу дорослою гірко розуміти, що мало що змінилось з тих часів.

Законотворці встановили обов’язкові строки виплат заробітної плати, двічи на місяць. А хто цього дотримується?

Лише коли ситуацією починають цікавитись контролюючі органи, тоді для того, щоб приспати їх пильність компанії можуть одягти маску законослухняності, проте, як правило, це  триває не довго.

Внутрішні протиріччя, навіть якщо їх ретельно приховувати, накладають відбиток на поведінку, характер тана життя взагалі. Розпочавши пошук нової роботи, задаю собі питання — а чи буде на новому місці краще?

Час покаже.