Зустрічні Звірки Контрольно-ревізійної Служби в Україні (Державної Фінансової Інспекції України)

Часто підприємства потрапляють під пильне око Державної фінансової інспекції України, шляхом проведення зустрічних звірок. Державна фінансова інспекція України – колишня Контрольно-ревізійна служба в Україні.

Варто пам’ятати, що зустрічна   звірка  не є контрольним заходом та проводиться   шляхом  документального  і фактичного  дослідження  виду,  обсягу  операцій,  проведених  між суб’єктом  господарювання  та  об’єктом  контролю — підконтрольною установою (частина 17 статті 11 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»).   Тобто, якщо Товариство не мало прямих господарських відносин з об’єктом контролю, то не варто поспішати надавати документи або допускати посадових осіб Державної фінансової інспекції України для проведення зустрічної звірки. Але не потрібно ігнорувати запит, це може бути розцінено, як ухилення від зустрічної звірки, або як чинення перешкод у проведенні ревізій; на нашу думку в такому випадку, варто направити аргументовану відповідь.

Наводимо зразок листа – відповіді на направлення Державної фінансової інспекції України, щодо зустрічної звірки, якщо Товариство не мало прямих господарських відносин з Об’єктом контролю.

На Ваше направлення про проведення зустрічної звірки з метою документального підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між Товариством та Підконтрольною установою з 01.01.2009 року по 31.12.2011 рік, повідомляємо наступне:

У відповідності до ст. 19 Конституції України органи державної влади та їхні посадові особи зобов’язані діяти виключно на підставі, в межах та у спосіб, які передбачені Конституцією та законами України.

Згідно Указу Президента України «Про Положення про Державну фінансову інспекцію України» від 23 квітня 2011 року № 499/2011 (далі — Указ) Держфінінспекція України відповідно до покладених  на  неї завдань здійснює державний фінансовий контроль за: станом і достовірністю бухгалтерського  обліку  і фінансової  звітності  у міністерствах та інших органах виконавчої влади,  державних фондах, фондах загальнообов’язкового державногосоціального   страхування,   бюджетних   установах   і   суб’єктах господарювання  державного   сектору   економіки,   а   також   на підприємствах,   в   установах   та  організаціях,  які  отримують(отримували у періоді,  який перевіряється) кошти з бюджетів  усіхрівнів,   державних   фондів   та   фондів   загальнообов’язкового державного    соціального    страхування    або     використовують (використовували   у  періоді,  який  перевіряється)  державне  чи комунальне майно (далі — підконтрольні установи).

Відповідно до пп. 13 п. 6 Указу Державна фінансова інспекція України проводить на підприємствах,  в установах та оганізаціях зустрічні   звірки   з   метою   документального   та   фактичного підтвердження  виду,  обсягу  і якості операцій та розрахунків для з’ясування  їх  реальності  та  повноти  відображення   в   обліку підприємства, установи та організації, що контролюється.

Відповідно до п. 12 ст. 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» Державна фінансова інспекція України має право проводити  у  суб’єктів господарювання, які мали правовівідносини  з  підконтрольною  установою,  зустрічні звірки з метою документального  підтвердження виду,  обсягу і якості операцій та розрахунків,   що   здійснювалися  між  ними,  для  з’ясування  їх реальності   та   повноти  відображення  в  обліку  підконтрольної установи.

При виході на об’єкт зустрічної звірки, посадову особу Держфінінспекції в м. Києві до проведення зустрічної звірки допущено не було, так як з 2009 року по теперішній час Товариство не має правових відносин  з об’єктом контролю.

Тому вважаємо, що підстави для здійснення зустрічної звірки Товариства відсутні, так як будь-які господарські правовідносини між Товариством та Підконтрольною установою відсутні.

Хай щастить!

Подача позовної заяви до господарського суду. Основні правила

Немає єдиного сценарію, щодо розвитку позовного провадження. У вказаній статті ми спробуємо висвітлити основні моменти, які необхідно брати до уваги при подачі позову до господарського суду.

Крок перший:

Досудове врегулювання.

Потрібно усвідомлювати, що кращий розвиток спору — це відсутність його, як такого. Тому перед подачею позовної заяви до суду, радимо вчинити дії, щодо його досудового врегулювання. Подайте претензію, відповідно до ст.6 ГПК України.

У претензії зазначте:

а) повне найменування і поштові реквізити заявника  претензії та підприємства, організації, яким претензія пред’являється;  дата пред’явлення і номер претензії;

б) обставини, на підставі яких пред’явлено претензію; докази, що підтверджують ці обставини; посилання на відповідні  нормативні акти;

в) вимоги заявника;

г)  сума  претензії та її розрахунок, якщо претензія підлягає грошовій оцінці; платіжні реквізити заявника претензії;

д) перелік документів, що додаються  до  претензії,  а  також інших доказів.

е) краще, якщо одразу в претензії Ви зазначене суму штрафних санкцій, щоб наочно показати Вашому контрагенту, що саме він буде змушений компенсувати, у разі невиконання зобов’язань. Також зазначте строк виконання зобов’язань.

У разі якщо претензію не буде задоволено, переходьте до другого кроку.

Крок другий.

Запобіжні заходи.

Якщо Ви маєте підстави побоюватись,  що подача потрібних доказів  стане  неможливою  або  утрудненою,  а  також підстави  вважати,  що існує реальна загроза порушення Ваших прав, Ви можете  звернутися до господарського суду з заявою про  вжиття запобіжних заходів до подання позову.

Такими згідно ст. 43-2 ГПК є:

·        витребування доказів;

·        огляд  приміщень,  в  яких  відбуваються дії,  пов’язані з порушенням прав;

·        накладення арешту на майно,  що належить особі,  щодо якої вжито запобіжні заходи, і знаходиться в неї або в інших осіб.

Про що суд виносить ухвалу.

Проте варто також наголосити, що у разі якщо Ваша заява буде оскаржена Відповідачем, то розгляд справи по суті буде перенесено до моменту вирішення апеляційним судом питання про вжиття запобіжних заходів. Інколи компанії користуються цим для затягування процесу.

Подання заяви  про  скасування  ухвали  про вжиття запобіжних заходів не зупиняє виконання ухвали про вжиття запобіжних заходів.

Крок третій.

Позовна заява.

Згідно ст. 54 ГПУ України: позовна  заява  подається  до господарського суду за місцезнаходженням відповідача.

Позов подається в письмовій формі  і  підписується  повноважною  посадовою особою позивача або його представником, громадянином — суб’єктом підприємницької діяльності або його представником.

В позовній заяві має міститися наступне:

1)  найменування  господарського  суду,  до  якого  подається заява;

2)  найменування   сторін, їх місцезнаходження,   ідентифікаційні  коди  суб’єкта  господарської діяльності за їх наявності або  індивідуальні ідентифікаційні    номери    за   їх   наявності   (для   фізичних осіб — платників податків);

3) зазначення  ціни  позову; суми договору;

4)  зміст  позовних  вимог;  якщо  позов  подано  до  кількох відповідачів, — зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад  обставин,  на  яких  ґрунтуються  позовні  вимоги; зазначення   доказів,   що   підтверджують   позов;  обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи  оспорюються;  законодавство,  на підставі якого подається позов;

6)  відомості  про  вжиття  заходів  досудового  врегулювання спору, якщо такі проводилися;

6-1) відомості  про вжиття запобіжних заходів;

7) перелік документів  та  інших  доказів,  що  додаються  до заяви.

8) в позовній заяві можуть бути вказані й інші  відомості,  якщо вони необхідні для правильного вирішення спору.

До позовної заяви також додаються документи, які підтверджують:

1)  вжиття  заходів  досудового  врегулювання  господарського спору: копію претензії та  копія   відповіді   на  претензію,  якщо  відповідь одержано);

2) відправлення відповідачеві копії позовної заяви і  доданих до неї документів;

3) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі;

4) обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

До   позовної   заяви,   підписаної  представником  позивача, додається  довіреність   чи   інший   документ,   що   підтверджує повноваження представника позивача.

Крок четвертий

Повернення позову.

Згідно ст. 63 ГПК України, позов може бути повернуто не пізніше трьох днів з дня її надходження,
про  що  виноситься  ухвалу.

Підстави для повернення позовної заяви:

1) позовну заяву  підписано  особою,  яка  не  має  права  її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;

2) у позовній заяві не вказано повного  найменування  сторін, їх поштових адрес;

3) у позовній заяві не вказано обставин, на яких  ґрунтується позовна  вимога,  доказів,  що  підтверджують  викладені  в  заяві обставини,  обґрунтований  розрахунок  стягуваної  чи  оспорюваної суми;

4)  не  подано  доказів  сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі;

5) порушено правила об’єднання вимог  або об’єднано  в  одній позовній заяві кілька вимог до одного чи  кількох  відповідачів  і сумісний  розгляд  цих  вимог перешкоджатиме  з’ясуванню  прав  і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору;

6) не подано доказів надсилання відповідачеві копії  позовної заяви і доданих до неї документів.

Варто пам’ятати, що ухвалу про повернення позовної заяви  можна оскаржити, або після усунення допущених порушень подати повторно.

Бажаємо успіхів!!

Кримінальна справа: ч.2 ст. 272 КК України (продовження 1)

Продовжуючи розповідь про хід кримінальної справи, котру  я веду, хочу процитувати Кримінальний кодекс: частина 2 статті 272 якого передбачає, що порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві або будь-якому підприємствіособою, яка зобов’язана їх дотримуватись, якщо це порушення спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

По вказаній справі обвинувачуються троє.

У мого підзахисного два правозахисника, адже кримінально-процесуальний кодекс України не обмежує їх кількість.

Так як усі троє обвинувачуваних  визнають свою вину, справа слухається по скороченій процедурі. На першому судовому засіданні прокурор зачитав обвинувальний висновок та було допитано обвинувачених, котрі визнали свою вину повністю та розкаялись у тому, що сталося. Друге засідання буде останнім.

Після оголошення вироку ми будемо подавати заяву на амністію. Так як орушення правил безпеки сталось в квітні 2011 року, то до обвинувачуваних можна застосувати амністію, якщо вони попадають під  певну категорію осіб, згідно переліку. У мого підзахисного на утриманні є непрацююча дружина та двоє малолітніх дітей, тому якщо прокурор не буде оскаржувати нашу заяву, то ми отримаємо бажаний результат.

 

Кримінальна справа: ч.2 ст. 272 КК України (початок)

Варто зазначити, що госодарські справи суттєво відрізняються від цивільних. В останніх завжди присутній так званий «людський фактор». Я багато разів в судах загальної юрисдикції була свідком сліз та істерик сторін, викликів швидкої допомоги, сварок та рукоприкладства.

Тому, виступаючи адвокатом або представником в цивільній справі, іноді відчуваєш себе психологом, допомагаючи людям опанувати свій стан, подолати свої страхи; іноді доводиться паралельно вивчати ази інших професій, так як цього вимагає стратегія справи; іноді виступаєш в якості рефері між сторонами; іноді буваєш перекладачем чи посередником — для людей, що не можуть знайти спільну мову.

Проте наведене не порівняти з кримінальними справами. Завтра я вистуаю в якості захисника в кримінальній справі. Уважно вивчила матеріали та спланувала свої дії. Дещо нервую, через те, що наразі в моїх руках не просто рішення по справі, а людська доля. Впевнена, що наша тактика правильна та на 99% бездоганна. 1% я завжди залишаю на іншому боці, так як не хочу насмішити бога, розповідаючи про свої плани.

Мій підзахисний обвинувачується за ч. 2 ст. 272 КК України. Про хід справи розповім далі.