Право Проживання в Неприватизованій Квартирі. Визнання Таким, що Втратив Право Проживання в Судовому Порядку.

Вселення в неприватизовану квартиру відбувається на підставі ордера. З моменту вселення особа набуває право проживання в квартирі і її може бути визнано такою, що втратила це право тільки в деяких, встановлених Житловим Кодексом України випадках. Наприклад, у разі тривалого не проживання в неприватизованій квартирі без поважних причин, громадянина може бути визнано таким, що втратив право проживання і його буде знято з реєстрації в судовому порядку. Такі випадки є нерідкими на сьогоднішній день.

Порядок, терміни визнання особи такою, що втратила право проживання, а також категорії осіб, яких не можна визнати такими, що втратили право користування приміщенням, регулюються Житловим кодексом України.

Житловий кодекс України.

Стаття 71. Збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадянами.

При тимчасовій відсутності наймача або членів його сім’ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Якщо наймач або члени його сім’ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору — судом.

Жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім’ї у випадках:

1) призову на строкову військову службу або направлення на альтернативну (невійськову) службу, а також призову офіцерів із запасу на військову службу строком до трьох років — протягом усього періоду проходження зазначеної військової служби;

2) тимчасового виїзду з постійного місця проживання за умовами і характером роботи або у зв’язку з навчанням (учні, студенти, сіажери, аспіранти тощо), у тому числі за кордоном — протягом усього часу виконання цієї роботи або навчання;

3) приміщення дитини на виховання в дитячий заклад, до родичів, опікуна чи піклувальника — протягом усього часу їх перебування;

Якщо з будинку, квартири вибула дитина (діти) і членів її (їх) сім’ї не залишилося, це житло може бути надано за договором оренди іншому громадянину до закінчення строку перебування дитини (дітей) у дитячому закладі або до досягнення ними повноліття і повернення від родичів , опікуна чи піклувальника, в окремих випадках — до закінчення навчання в загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності;

4) виїзду в зв’язку з виконанням обов’язків опікуна (піклувальника) — протягом вего часу виконання цих обов’язків;

5) влаштування непрацездатних осіб, у тому числі дітей-інвалідів, у будинку-інтернаті та іншій установі соціальної допомоги — протягом усього часу перебування в них;

6) виїзду для лікування в лікувально-профілактичному закладі;

7) взяття під варту або засудження до арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк або довічне позбавлення волі — протягом усього часу перебування під вартою або відбування покарання, якщо в цьому будинку, квартирі залишилися проживати інші члени сім’ї;

Якщо в будинку, квартирі не залишилися проживати інші члени сім’ї наймача, це житло може бути надано за договором оренди (найму) у встановленому законом порядку іншому громадянину до звільнення таких осіб з-під варти або до відбуття ними покарання.

 

Житловий кодекс України.

Стаття 72. Порядок визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.

Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Часто буває, що громадянин, який виїхав кудись надовго,  після повернення дізнається, що було прийнято рішення суду, яким він визнаний таким, що втратив право проживання та на підставі нього був знятий з реєстрації, а в квартирі проживають інші люди, які вселені за ордером. Іноді  така квартира виявляється вже приватизованою новими власниками. На сьогоднішній день отримати рішення суду про визнання особи такою, що втратила право проживання досить просто, за умови його тривалого фактичного непроживання в квартирі.

По-перше, процесуально з серпня 2010 року була спрощена процедура повідомлення особи. За правилами цивільного процесуального судочинства повістка особі направляється за місцем реєстрації і, у випадку, відсутності такої особи за місцем реєстрації, вона вважається поінформованою належним чином. Звичайно, фактично не проживаюча за місцем реєстрації особа не може отримати повістку тому приймається заочне рішення — на основі наявних доказів і за відсутності особи. Копія рішення надсилається знову ж за місцем реєстрації, особа його знову не отримує і не оскаржить,  а рішення набирає законної сили. Після цього власник квартири на підставі рішення суду знімає з реєстрації особу, яка втратила право проживання і з чистою совістю видає ордер на вселення інших осіб. Вселені особи мають право приватизувати квартиру відразу ж, при наданні потрібного пакету документів.

Якщо така ситуація сталася, і громадянин повернувся і дізнався, що в його квартирі проживають нові люди, які до того ж є власниками вказаної квартири, ситуація не завжди і не зовсім безнадійна. Є шляхи вирішення і можливість повернення квартири в користування особи за умови поважності причин тривалого непроживання. Оскільки саме тривале непроживання (більше шести місяців згідно з наведеними статтями Житлового кодексу України) стало джерелом втрати права проживання. Якщо поважні причини є, особа може скасувати рішення суду, скасувати розпорядження про приватизацію (оскільки в цьому випадку воно буде вважатися виданим незаконно), вселитися знову в цю квартиру, відновити реєстрацію (так як зняття з реєстрації у цьому випадку теж буде незаконною) і надалі приватизувати квартиру на себе.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*