Форма Договору Найму (Оренди) Житла

Відповідно до ст. 810 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) житла одна сторона – власник житла (наймодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.

Спеціальними нормами глави 59 Цивільного кодексу України не передбачено обов’язкового нотаріального посвідчення договору найму житла незалежно від строку його дії. Однак згідно ч. 4 ст. 209 Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ) на вимогу фізичної або юридичної особи будь-який правочин за її участі може бути нотаріально посвідчений. Проте відповідно до Податкового кодексу України договір оренди нерухомого майна підлягає нотаріальному посвідченню, якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб’єктом підприємницької діяльності. Таким чином, існує колізія між законодавчими актами, через що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору згідно ст. 220 ЦКУ такий договір є нікчемним (тобто визнання його недійсним судом не вимагається – його недійсність встановлена законом). Слід мати на увазі, що такий правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю. У такому випадку орендар має звільнити орендовану квартиру, а орендодавець повинен повернути отриману орендну плату.

Водночас, якщо сторони домовилися стосовно всіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Згідно із нормою Податкового кодексу України, нотаріус здійснює відповідну функцію контролю – він зобов’язаний надіслати повідомлення про посвідчення такого договору податковому органу за основним місцем проживання орендодавця – платника податку.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*